Короткова І.І., учитель української мови Новостародубської ЗШ І-ІІІ ст.

Презентація Prezi "Вічна тема любові у творі Григора Тютюнника "Три зозулі з поклоном"

УПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ МЕТОДУ «ЕЙДЕТИКА» НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

          У статті розглянуто питання впровадження елементів ейдетичних методів і прийомів, які сприяють підви­щенню ролі розвивального аспекту навчання і успішного засвоєння знань учнями.

Пам'ять - це мистецтво, яке потребує

щоденного тренування, але водночас є приємним

 заняттям, яке приносить задоволення.

І.Ю. Матюгін

          Ключові слова: ейдетика, ейдетичні методи, ейдотехніка.

          Постановка проблеми.  На сучасному етапі розвитку освіти велика увага приді­ляється технологіям, які б сприяли розвитку особистості учня і роби­ли б процес навчання цікавим та ефективним.

         Однією з таких технологій є ей­детика. Впровадження ейдетичних методів і прийомів сприяє підви­щенню ролі розвивального аспекту навчання, що своєю чергою веде до успішного засвоєння знань, умінь та навичок учнями, дозволяє їм психологічно комфортно та легко здобувати нові знання, отримувати задоволення від реалізації своїх зді­бностей. Використання ейдетичних прийомів сприяє розвитку пам'яті, уяви, творчого мислення та вміння швидко і точно відтворити отри­ману інформацію. Тож учні мають можливість відчувати себе впев­нено у вирі інформації, яку вони отримують під час навчання [4].

         Методи ейдетики спонукають учнів до дослідницької творчої активності, створюють умови для усвідомлення ними матеріалу, узагальнення одержаних знань.  Адже завдяки їй учень стає активним учасником процесу навчання, вони допомагають готувати дітей нового покоління, які вміють розмірковувати, спілкуватися, чути та слухати інших [4]. При  запровадженні   цих  методів  знання   засвоюються  набагато краще, адже вони розраховані  не на запам'ятовування, а на вдумливий, творчий процес пізнання світу, на постановку проблеми та її вирішення.

           Найважливішим завданням системи освіти є підготовка людини до активної діяльності у різних сферах життя суспільства. Багатьох педагогів хвилює проблема: як найкраще навчати дитину? На перших етапах навчити основ математики, мови, розвинути і мовлення, пам'ять, мислення та уяву.         

           Під час навчання вчитель стикається з багатьма проб­лемами:

-         з яким поняттям варто ознайомити дитину, якими шляхами це можна зробити в залежності від її можливос­тей та бажання;

-         у кожної дитини свій стиль пізнання навколишнього. Виникає необхідність врахування різниці в розвитку мис­лення, пам'яті, уваги учнів класу.

          Цю важку роботу зробити цікавою значно легше у грі, створюючи, складаючи разом (учитель та учні) казку, ілюстровану виразними веселими малюнками (спочатку в уяві, а потім самостійно намальовану вчителем, учнями, учнями разом з батьками), подану в цікавій формі, пов'яза­ну з життям та інтересами дітей. Вчителеві треба спря­мовувати роботу думки дітей, інтуїції, уяви на пошук об­разів [2]. Це дозволяє урізноманітнити діяльність школярів, пробудить їхню активність, викликає зацікавленість тим, що вивчається на уроці.

         Короткий аналіз останніх досліджень і публікацій. Уперше термін «ейдетика» був озвучений німецьким психологом Е.Йєншем, а поширення і глибокого вивчення набув у дослідженнях видатного психолога О.Р.Лурії, який поділив методики запам’ятовування на два основних напрямки:

        1) мнемотехніка (методи, у основі яких лежить вербально-логічне  мислення);

        2) ейдетика (методи, засновані на конкретно-уявному мисленні) [1].

         Величезна цікавість до ейдетики спостерігалася в Західній Європі 20-40-х років ХХ століття. Особливо активно даний напрям розвивався в Германії. Великий вклад у розвиток науки ейдетики належить талановитому та креативному російському викладачу, доктору педагогічних наук І.Ю. Матюгіну, який у 90-х роках ХХ століття з групою дослідників вивчив накопичений людством досвід ефективного запам’ятовування і розробив 27 методів образного розвитку уваги та пам’яті. А от у нашій вітчизняній освіті про ейдетику всерйоз заговорили не так давно, і в основному завдячуючи Є.В. Антощуку, керівнику «Української Школи Ейдетики», де кожен може навчитися у ігровій формі запам’ятовувати слова (у тому числі й іноземні), цифри, обличчя, імена, вірші, великі тексти тощо.

 Мета дослідження  полягає у донесенні методів ейдетики до вчителів і подальшому використання їх у навчально-виховному процесі з метою створення комфортних умов навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

Створення на уроці такої ситуації, за якої навчальний процес відбувається при постійній, активній, позитивній взаємодії всіх учнів, створення атмосфери взаємодії, що дає змогу вчителеві стати справжнім лідером дитячого колективу.

         Виклад основного матеріалу дослідження .  Ейдетизм являє собою специфічний вид пам’яті, заснований на зорових образах і враженнях. Змістова детальність відтворення, наочність, емоційно-чуттєва насиченість відтворюваного образу практично не уступає образу, що сприймається. Ейдетичний образ є суб’єктивним, яскравим, візуальним. Тому ейдотехніку ще називають «жива» пам’ять [4].

         Міцна пам’ять пов’язана саме з уявою, а не з зазубрюванням. Запам’ятовування через силу, безкінечні повтори дають зворотний ефект. У дитинстві завдяки образному мисленню ми засвоювали величезні об’єми інформації про навколишній світ (до 70% всієї інформації протягом життя) [1]. А чи замислювались ви коли-небудь над тим, як дитина сприймає рідну мову? За кожним новим словом у неї стоїть конкретний образ. Формула проста: «Почув, уявив, запам’ятав» та «Ми знаємо тільки те, що уявляємо».

        Ейдетична пам’ять триваліша. Ви зможете відтворити те, що запам’ятовували, і через місяць, і через рік.

        Тренування та покращення пам’яті є, звичайно, ведучою метою розвитку ейдетичних здібностей. Але до цього можна додати і розвиток уяви, фантазії, творчого мислення, покращення концентрації уваги. Взагалі важко уявити успішну людини без добре розвинутої образної пам’яті [1] .

         Ейдотехніка – не чергове новомодне породження ХХІ століття. Традиції ейдетики входять своїм корінням в епоху античності. Давні греки вважали, що людина думає, мислить ейдосами – образами. У її розумі, як на восковій табличці, виникають відбитки – образи того, про що вона думає, говорить, і в такому вигляді утримується в пам’яті. Тому втрата образу (за асоціацією – його стирання) здавна характеризує забування [2].

         Зупинюсь на деяких  методах і прийомах  ейдотехніки, які використовуються на уроках мови та  літератури, зокрема приклади яких є у підручнику «Українська мова» для 5 класу (автори  Єрмоленко С.Я., Сичова В.Т.).

        Так, при вивченні теми «Приголосні тверді і м’які» подається рекомендація як простіше запам’ятати сім м’яких приголосних за допомогою вислову: «Де ти з’їси ці лини».

       Букви, після яких пишеться знак м’якшення , легко запам’ятати , якщо скласти з ними таке речення: «Нам треба добре запам’ятати ці сім літер».

        Написання слів іншомовного походження з буквою и допоможе наступне речення «Де ти з’їси цю чашу жиру?»

        Написання префікса с- допоможе легко запам’ятати вислів:  кафе «Птах».

       Готуючись до уроку української мови, поясню на прикладі теми «Написання префіксів пре-, при-, прі- (5 клас).

          Із метою кращого запам’ятовування правил п’ятикласникам пропонується граматична казка.

        «Троє братів Пре, При, Прі ішли по гірському плато.
- Я премудрий, прегарний! – вихвалявся перший брат – Пре.

-А я, - бундючно мовив При, - приєднуючись до слова ставити, надаю йому аж 14 значень, а в слові приймати маю аж 18.

        Наймолодший брат Прі повільно йшов ззаду. Він був скромний і не любив вихвалятися, бо вживався всього-на-всього у чотирьох словах: прірва, прізвище,прізвисько,пріоритет.

        Пре та При так захопилися хвастощами, що не помітили, як полетіли у прірву.

- Як мені препогано! – кричав Пре. -Прийди на допомогу! – волав При.
        Прі підійшов до прірвистої ущелини і… витягнув схвильованих братів.
- Вибач, брате, - винувато мовили Пре та При. Ми зрозуміли, що не можна жити без дружби. Спасибі тобі. Ніколи не називатимемо тебе образливим прізвиськом. У тебе ж таке гарне прізвище!» [6].

         Завдяки ейдетиці розвиваються відчуття дотику, нюху, смаку, сприйняття кольору, форми, розміру, слухова пам'ять, вербальне та невербальне мислення, відтворююча уява, мовлення. Усі ці властивості ми й знаходимо, аналізуючи твори літератури [7]. Так, під час вивчення поезії «Лебеді материнства» перед учнями ставиться завдання знайти рядки, які сприймаються органами чуття: зором, слухом, дотиком, нюхом і т.д. Допоможе швидше і якісніше вивчити поезію напам'ять метод піктограм: відтворення рядків поезії через малюнки.

        Висновки. Таким чином, на практиці необхідно використовувати методи ейдетики. Так, як вони допомагають вчителеві виконувати поставлені завдання: навчити раціональних методів запам'ятовування (не механічного запам'ятовування — зазубрювання), а щоб інформація була у повному об'ємі і певній послідовності відтворена, коли буде потрібна. Велика увага приділяється не кількості повторень, а якості і швидкості запам'ятовування, враховуючи те, що пам'ять дитини легко фіксує намальовані самою дитиною для себе малюнки, образні картинки, які створюються за її участю на її очах, тобто образи, зорові образи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Андрєєв О. А. Тренуємо свою пам'ять / О.А. Андрєєв // М.: 2001, Університетське.

2. Вагапова Д. Риторика в інтелектуальних іграх і тренінгах / Д. Вагапова //  М: 2001, Цитадель.

3. Вуджек Т. Тренування розуму / Т. Вуджек // З.П.: 1996, Пітер.

4. Матюгін І. Ю. Школа ейдетики. Зорова, тактильна, нюхова пам'ять / І.Ю.Матюгін // М.: 1994, Ейдос.

5. Матюгін І. Ю. Як розвинути добру пам'ять / І.Ю. Матюгін // М.: 2002, Ріполкласик.

6. Як зберегти і поліпшити пам'ять. Під редакцією Бакланова В.М. М.: 2002,                                                             «Неділі».

7. Ковальова Олена   http://konspekturokiv.blogspot.com/2015/08/blog-post.html

       Відомості про автора:

       Короткова Інна Іванівна, учитель української мови та літератури, голова шкільного методичного об’єднання учителів української мови та літератури Новостародубської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Петрівської районної ради Кіровоградської області