Мета уроку:
Формування пізнавальної компетентності опрацювати ідейно-художній зміст твору В.Сосюри «Любіть Україну»; Формування компетентності продуктивної творчої діяльності розвивати вміння аналізувати ліричний твір, визначати тему, ідею, художні засоби твору, характеризувати ліричного героя.
Формування пізнавальної компетентності опрацювати ідейно-художній зміст твору В.Сосюри «Любіть Україну»; Формування компетентності продуктивної творчої діяльності розвивати вміння аналізувати ліричний твір, визначати тему, ідею, художні засоби твору, характеризувати ліричного героя.
Формування комунікативної та соціальної компетентностей
виражати своє враження від твору, висловлювати власні судження, обґрунтовувати власні відповіді. Виховувати почуття пошани до рідної України.
Т.Л. : громадянська лірика
Обладнання: портрет В.Сосюри, підручники, комп’ютер, мультимедійна дошка,проектор, аудіозапис поезії, комп’ютерна презентація, відеоролик «Україна – мій дім».
Любить свій край – це для народу жити,
боротися за юне, за нове.
Любить свій край – це значить все любити,
У чім його святе ім'я живе.
В.Сосюра
I. Організаційно-мотиваційна частина уроку .
1.Формування емпатійної здатності (емоційного настрою) учнів
Слово вчителя
Радо вітаю вас на уроці української літератури. Сьогодні у нас незвичайний урок — урок командної роботи, урок-дослідження. Розпочнемо ми його, подарувавши посмішку один одному:
Подаруйте посмішку собі,
Подаруйте посмішку мені,
Я дарую посмішку і вам,
Настрій добрий допоможе у роботі нам.
Я бажаю Вам бути на уроці активними, працювати творчо, вільно висловлювати власні думки, судження та міркування, робити висновки та узагальнення, аналізувати та порівнювати».
Чого побажаєте мені Ви? (Відповіді учнів).
Методична ремарка: на даному етапі уроку діти позбуваються емоційного дисбалансу, налаштовуються на роботу у ході спілкування з учителем.
2. Створення ситуації успiху
Методична ремарка: проектується слайд № 1.
Учитель: Прочитайте вiрш.
У всiх людей одна святиня,
Куди не глянь, де не спитай,
Рiднiша їм своя пустиня,
Анiж земний в чужинi рай.
Їм красить все їх рiдний край.
Нема без кореня рослини,
А нас, людей, без Батькiвщини.
М. Чернявський
3. Репродуктивна бесіда з метою повторення та систематизації знань учнів:
— Про яку святиню говориться у вiршi? (Про Україну.)
—Цей вірш незвичайний. У чому його незвичайність? (Акровірш).
— Чим цiкавi для нас акровiршi? (Коли скласти першi букви кожного рядка, утворюється слово.)
— Яке слово утворюють перші літери кожного рядка? (Україна.)
ІІ. Актуалiзація знань учнів (2хв.).
Учитель: Кожна людина найбiльше любить той край, де народилася i живе. Кожен пишається своєю рiдною землею. Завжди хоче сказати про неї найкраще. Нам, українцям, є чим пишатися. Наша рідна земля , прекрасна і неповторна. Запрошую вас у коротку віртуальну подорож просторами нашої України, з висоти пташиного польоту огляньмо краєвиди нашої мальовничої країни і прошу поділитися власними враженнями ( відеоролик про Україну)
- Які враження від побаченого?
- Які почуття переживали?
Перше знайомство з портретом поета, підготовкою до уроку дали вам можливість відкрити для себе неповторну людську особистість, його безмежну любов до України, до краси природи рідного краю.
В. Сосюра… Мабуть, це найцікавіша постать серед митців. Любов до рідної Батьківщини – це той неоціненний святий скарб, який лірик передає своїм нащадкам рядками поетичних творів. Кредо його життя і творчості просте, як аксіома: (слайд 2)
Любить свій край – це для народу жити,
боротися за юне, за нове.
Любить свій край – це значить все любити,
У чім його святе ім'я живе.
Тож, напевно, ви здогадалися, якою є тема нашого уроку.
Методична ремарка: у ході проведеної роботи учні самостійно формулюють тему уроку, а отже є безпосередніми співтворцями навчального заняття . Відповіді учнів. (Проектується слайд № 3).
Засвоїти зміст вірша В.Сосюри «Любіть Україну»;
Аналізувати ліричний твір
Визначати тему, ідею твору
Визначати художні засоби та їх роль
Висловлювати свої враження
ІІІ. Сприймання і усвідомлення матеріалу
- -Щоб глибше зрозуміти особливість твору, слід знати історію його створення. У автобіографічному романі «Третя рота» Володимир Сосюра розповів її. Учні нашого класу опрацювали окремі розділи і підготували інсценівку «Інтерв’ю із видатним майстром слова»(інсценізація)
Інтерв’ю з видатним майстром поетичного слова
Кореспондент: -Шановний Володимире Миколайовичу, поділіться будь-ласка, із читачами своїми враженнями від нещодавньої поїздки у Москву на Декаду українського мистецтва і літератури!
Поет: -О,це було чудово! У Москві я був щасливий, адже публіка із захопленням сприймала мої вірші! Та, на жаль, щастя тривало недовго!
Кореспондент: - І що ж трапилось?
Поет: -Так, трапилося. 2 липня 1951 року у газеті «Правда» з’явилася стаття під назвою «Проти ідеологічних перекручень в літературі», яка була для мене, як несподіваний і сильний удар грому.
Кореспондент: -Чому? Чим стаття так вразила вас?
Поет: - Мене за вірш «Любіть Україну!», за любов до України «в стягів багряному шумі» названо по суті націоналістом ,звинувачено в тому, що я нібито пишу про Україну поза часом і простором!
Кореспондент: - Але ж це абсурд! Адже у вірші Україна оспівана «Між братніх народів», яка «мов садом рясним сіяє над віками»! На чому базувалися такі звинувачення?
Поет:- Справа в тому, що «Правда» критикувала перший варіант «Любіть Україну», написаний у 1944р. сім років тому, де був рядок: «Без неї ніщо ми, як порох і дим, розвіяний в полі вітрами». А в збірці «Щоб сади шуміли», за яку я був нагороджений Сталінською премією, цей рядок я замінив рядком: «між братніх народів», щоб показати Україну не ізольованою від своїх соціалістичних побратимів
Кореспондент:- Скажіть ,будь ласка, чи були ще якісь зміни у ІІ варіанті вірша «Любіть Україну»?
Поет: - Так, на жаль… У 5 строфі перший рядок звучав у І варіанті так:
У квітці й пташині, в кривеньких тинах,
У пісні у кожній , у думі..
Кореспондент: -І чим не подобався цей рядок радянській критиці?
Поет:-Не сподобався образ кривеньких тинів, символ хліборобського краю… Довелося замінити на рядок «у квітці, пташині в електровогнях», адже електровогні – символ радянської влади, її здобутків.
Кореспондент: -Чи допомогли такі зміни?
Поет: -Що ви! «Правда» почала бити мене за перший варіант вірша, писала, що під цим віршем могли б підписатися такі недруги українського народу як Петлюра й Бендера… І скільки я не казав, що я виправив «Любіть Україну!», мені не вірили й били до самозабуття…
Вчитель: Чи зрозуміли ви, які наслідки для поета мало таке щире зізнання у любові до рідного краю.
Відповіді учнів, підведення підсумків – слайд презентації 4.
2.- Аудіозапис вірша «Любіть Україну».
3.- Самостійне читання мовчки.
4- Словникова робота:(слайд 5)
Купина- у біблійній міфології кущ, який горить і якимось чудом не згора (Повідомлення учня про біблійний міф)
Пурпурові –темно-червоні
Кононада – гучні звуки від пострілів
Багнети – ножі на рушницях
5.Робота над змістом твору:
- Якою повинна бути любов до Батьківщини?(невимушеною, постійною, -«як сонце», як вітер, і трави, і води»; постійною – в годину щасливу і в радості мить
- За що заслуговує любові від кожного з нас любов Україна? (за красу, за мову)
- Якими художніми образами автор підкреслює красу нашого краю? ( вишнева, очі ніжно-карі, у зірках, вербах, у зойках гудків, у хвилях Дніпра, у хмарах пурпурових)
- Людина без Батьківщини – нічого не варта, перекотиполе. Як стверджує цю думку поет?
- Якою повинна бути любов до Батьківщини? (дієвою)
- У який час написана поезія? Про який період в історії нашого народу ідеться? Яка думка тут стверджується?
- Як ви розумієте твердження –«Не можна любити народів других, якщо ти не любиш Вкраїну!»
- Чому «коханий любить не захоче» дівчину, яка не любить рідного краю?
- Чому звертається до юнака і дівчини?
- Підсумуємо, які ж мотиви вірша «Любіть Україну» ( захоплення красою рідного краю, красою рідної мови, славною історією та витривалістю, мужністю народу, заклик любити Україну; віра у світле майбутнє України).
Яка тема поезії «Любіть Україну»? Яка ідея твору? (слайд 6)
6.Т.Л. Громадянська лірика. Патріотична лірика. Довести, що вір є зразком патріотичної лірики. (слайд 6)
6. Визначити засоби виразності. Робота в групах.
1)Епітети: вишнева Україна, мова солов’їна, очі ніжно-карі, кривенькі тини, хмари пурпурові, небо голубе, краса вічно жива і нова
2)Порівняння: любіть Україну, як сонце любіть, як вітер, і трави, і води;
як та купина, що горить - не згора, живе у стежках , у дібровах
3)Метафори : В огні кононад, що на захід женуть, чужинців в зелених мундирах, в багнетах, що в тьмі пробивають нам путь до весен і світлих і щирих
4)Анафора: Любіть Україну
5) Дослідити кількість вживаного дієслова «любити», іменника Україна
( стилістичний прийом, який виділяє головну думку)
Слайд 7
6.Виразне читання поезії.
ІУ. Закріплення вивченого
1) Скласти інформаційне гроно « Україна -це
2)Скласти літературний паспорт твору.
У.Підсумки уроку.
Скласти сенкан :Україна
Україна.
Рідна, прекрасна.
Квітує, бореться, трудиться.
Українці – щирі, щедрі, справжні патріоти
Любімо Україну!
Д/з Вивчити вірш напам’ять
Цікавий,зрозумілий,досконалий урок.Мені випала нагода бути присутньою на цьому уроці.Людмила Борисівна майстерно донесла до дитячих сердець таку вічну тему любові до Батьківщини.Дякую за урок.
ВідповістиВидалитиФормування комунікативної компетентності є важливим завданням сучасної освіти яке вдало реалізоване на цьому уроці.
ВідповістиВидалитиСаме на уроках української літератури якнайкраще можна реалізувати виховну мету, що і простежується в конспекті уроку. Розвиток комунікативних та творчих компетенцій учнів було досягнуто шляхом використання різних інтерактивних форм роботи, вдало підібраних відеофрагментів.
ВідповістиВидалитиУрок Кудрик Л.Б. – це урок виховання громадянськості, почуттів добра і краси, утвердження високих моральних ідеалів, формування гармонійно розвиненої особистості, активної життєвої позиції учня. Людмила Борисівна засобами художнього слова зуміла знання перетворити в переконання, зробила ідеї осмисленими, усвідомленими, глибоко продуманими. Цікавий матеріал. Для себе взяла багато корисного. Дякую!
ВідповістиВидалитиУрок Кудрик Л.Б. – це урок виховання громадянськості, почуттів добра і краси, утвердження високих моральних ідеалів, формування гармонійно розвиненої особистості, активної життєвої позиції учня. Людмила Борисівна засобами художнього слова зуміла знання перетворити в переконання, зробила ідеї осмисленими, усвідомленими, глибоко продуманими. Цікавий матеріал. Для себе взяла багато корисного. Дякую!
ВідповістиВидалитиЯ теж була присутня на цьому уроці в Людмили Борисівни, і з великим задоволенням спостерігала, як учитель-словесник, використовуючи творчі та проблемні завдання, зуміла викликати в учнів роздуми про найвищі й найблагородніші людські якості, серед яких – любов до Батьківщини, почуття вічної правди і краси народу. Дякую за урок. У Вас є чого повчитися!
ВідповістиВидалитиШкола має давати освіту для життя. Людмила Борисівна це робить рядками поетичних творів: Якою повинна бути любов до Батьківщини? – „як сонце, як вітер, і трави, і води…“ Слава Україні!
ВідповістиВидалити