Шкільна газета
Статтю присвячено питанням впровадження та використання інноваційних технологій на уроках української мови та української літератури, описано індивідуальний досвід використання.
Сучасному учневі не так треба подати тему, як навчити осмислювати її, а він вже потім шукатиме інформацію, яка допоможе реалізувати проблему. Отож повернути учням інтерес до шкільних предметів, зробити навчання цікавим, посилити бажання учитися – головні завдання сучасної школи.
На мою думку, сприяти вирішенню поставлених перед освітою завдань мають інноваційні технології навчання - сучасні технології, що стрімко розвиваються, змінюють світ навколо нас. Інформація - ось що відіграє сьогодні чи не найважливішу роль.
У наш час спостерігається зростання інтересу до процесу творчості. Створення інновацій – творчий процес, що відповідає умовам пошуку нового, оригінального, оптимального. Пріоритетним завданням навчально-виховного процесу в сучасній школі є всебічний розвиток школярів, зокрема творчих здібностей особистості. І єдиним, на мою думку, найефективнішим засобом досягнення мети є інноваційні технології навчання. Інноваційний підхід забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань, активне функціонування інтелектуальних і вольових сфер, сприяє розвитку творчої особистості.
Вважаю, що традиційні уроки дають дитині змогу активно діяти всього кілька хвилин протягом навчального дня, коли , наприклад, вона відповідає біля дошки. Левову частку іншого часу учень, у кращому разі, слухає вчителя, а частіше – просто очікує перерви.
Пасивність неминуче призводить до втрати інтересу до предмета і навчання загалом, енергія знаходить вихід у порушеннях дисципліни тощо…
Як же знайти засіб, що залучає дитину до навчальної праці, що дозволяє їй відчути радість пізнання?
Для вирішення цієї проблеми рекомендується використовувати „розминку”, яка замінює так звані організаційні моменти уроку і до того ж відіграє певну роль в обґрунтуванні навчання.
Подивіться у вікно. Зранку накрапав дощик і було холодно, а зараз теплі промені сонця лоскочуть ваші обличчя. Погоду, особливо весняну, порівнюють з манірною, вередливою жінкою, у якої часто змінюється настрій.
Завдання.
Що спільного є між погодою та людиною?
Ігри можна використовувати як на певних етапах уроку, так і на окремому занятті. Тривалість гри може біти різною – це залежить від мети, якої хоче досягнути вчитель цією грою. («Ланцюжок», «Мовна регата», «Морський бій», «Літературний футбол»)
Одним з найбільш дієвих прийомів, які сприяють мотивації на уроках української мови є вправи з ключами. Прийом цей не новий, але вдало дібраний мовний матеріал таких вправ значно розширює ефективність його використання.
Зокрема, ключі до вправ водночас можуть бути своєрідними епіграфами до тієї чи іншої мовної теми. Пошук таких ключів сприяє концентрації уваги учнів, активізує їхнє мислення, а вчителю дає змогу чітко окреслити мету заняття, використати виховний потенціал вислову.
Залежно від мети уроку матеріал вправи може аналізуватися на окремих рівнях мовознавчої науки або комплексно, залучаючись на різних етапах уроку. Розглянемо один з прикладів такого завдання.
Завдання: зі вставлених букв скласти продовження до вислову Володимира Сосюри: «Дзвін шабель, пісні, походи, воля соколина,тихі зорі, ясні води - …» .
І…моральний, г…нчар, підніжж…, у(в) зорях, Маро…ко, сю…реаліст, г…рячитися, Ки…в, смороди…ник, г…няти. (Відповідь: моя Україна).
Завдання: вставте пропущені букви та поясніть орфограми. Поєднайте усі вставлені букви та прочитайте закодований вислів .
...питати, Л(л)ілія, р…зкладати, для в(у)чителя, зл…мити, ві..тяти, оп…нент, …кинути, Іван Л(л)ебідь, ч…рногуз, потрібно в(у)митися, г…рячий, ро…ставання, рі…ля, п…рожній, безме…жя, пр….дніпровський, столі…тя, запоріз…кий, …колихнути, затишш…, пароплав «М(м)рія», п…лонина, люблю у(в)читися, ді…лект. (Відповідь – слово до слова – зложиться мова).
Особливо популярними є ігрові проекти, де вчитель може задіяти артистично обдарованих дітей. Ступінь творчості учнів у цьому випадку дуже високий, проте домінуючим видом діяльності все-таки є гра.
Використання на уроках інноваційних методів навчання, які більш затратні в часовому вимірі, ніж традиційні, вимагає особливого підходу і до оцінювання знань учнів. Тому найчастіше у якості форм поточного оцінювання використовую тести, експрес-опитування, самооцінку.
Введення самооцінки у педагогічний процес потребує достатньо тривалої роботи , проте знання колективу класу, знання індивідуальних особливостей конкретних учнів дозволяє користуватися таким досить складним прийомом: учні не тільки виставляють собі оцінки в балах, але й проводять змістовний самооцінювальний аналіз своєї діяльності на уроці.
За період своєї педагогічної діяльності я переконалася, що вагомі результати дає технологія колективно-групового навчання. Працюючи в групах, учні роблять перший крок до толерантного спілкування, виховується повага до особистості, уміння цінувати думки, бо в умовах групової роботи думки кожного вислуховуються і беруться до уваги, що позитивно впливає на міжособистісні стосунки у класному колективі. Крім того, вказана форма роботи сприяє розвитку вмінь говорити коротко, але по суті. Тому на уроках використовую такі форми роботи, як: «Мікрофон», «Незакінчені речення», «Мозковий штурм», «Навчаючи - вчусь».
Залучення дітей до творчої, а не лише «сприймальної» художньої діяльності дає велику користь їхньому загальному розвиткові. Тому велика кількість творчих робіт учнів, цікавих висловів публікуються на сторінках шкільної газети, що є гарним стимулом та заохоченням для продуктивної роботи школярів під час занять.
Ідеал сучасного навчання – особистість із гнучким розумом, зі швидкою реакцією на все нове, з ідеальними комунікативними здібностями. Тому вважаю, що такі форми роботи, як рольові ігри, вільне письмо, словесне малювання, дослідницька діяльність, захист проектів, представлення презентацій сприяють загальному розвитку учнів, здатних комунікативно виправдано користуватися засобами рідної мови.
Загалом у власній практиці для унаочнення навчального матеріалу дуже часто використовую ресурси Інтернету: застосовую у роботі перегляди фільмів або їх фрагментів з прочитаними програмовими текстами, наприклад «Сто тисяч» за трагікомедією Івана Карпенка-Карого, «Наталка Полтавка» за І.Котляревським, «Тореадори з Васюківки» за Всеволодом Нестайком , «Захар Беркут» за І.Я.Франком та інші.
Використовую записи телепередач про письменників, що вивчаються у шкільному курсі української літератури, наприклад, про Бориса Олійника, Олеся Гончара, Івана Багряного, Олександра Довженка, Лесю Українку, Михайла Коцюбинського, Івана Нечуя-Левицького, Василя Симоненка, Василя Стуса, Тараса Шевченка, Володимира Сосюру та багатьох інших. Також використовую аудіозаписи віршів (авторське виконання), аудіозаписи пісень (поетичні твори, що покладені на музику), а також перегляд відеофрагментів читання поезій напам'ять відомими кіноакторами та акторами театру.
На уроках української літератури проводжу віртуальні екскурсії - відео розповідь про особливості місцевості, культури, природи регіону, в якому народився письменник, вплив цих факторів на його творчість та відображення їх у літературних творах (фестиваль «Вересневі самоцвіти»). До кожного відеосюжету розробляю відповідні завдання, які учні виконують під час уроку.
Для запровадження комп’ютерних технологій у навчальний процес розробила цикл уроків з української мови та літератури з використанням мультимедійних технологій: В.Нестайко «Тореадори з Васюківки» (6 кл.); «Тарас Шевченко – видатний художник» (9 кл.);,уроки розвитку зв’язного мовлення(«Твір-опис тварини в художньому стилі» 5 кл., «Твір-опис зовнішності людини за картиною в художньому стилі» 7 кл. та ін).
Намагаюсь для тестової перевірки знань учнів із тем «Звертання», «Вставні слова », «Дієслово», «Іменник», «Фразеологізми» використовувати власні презентації.
Вважаю, що головне завдання використання інноваційних технологій у процесі вивчення української мови й літератури – підвищити пізнавальний інтерес учнів до вивчення предмета, ефективність його опанування школярами.
Загальновизнано, що особистість, яка зацікавлена, хоче пізнати матеріал, засвоює його набагато краще, ніж та, що не зацікавлена змістом того, що вивчає.
Бібліографічні дані:
1.Інформатизація середньої освіти: програмні засоби, технології, досвід,
перспективи / Ред. В.М. Мадзігон та Ю.О.Дорошенко. – К.: Наукова думка, 2003.
2.Інформаційні технології в навчанні. – К.: Видавнича група ВНV, 2006. – 240 с.
Дійсно, інноваційний підхід забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань, активне функціонування інтелектуальних і вольових сфер, сприяє розвитку творчої особистості. Дякую за корисний матеріал.
ВідповістиВидалити